І от ми похідною командною вибрались в Карпати. 4 дні вихідних - гріх не вибратись. Щоб ви розуміли було нас близько 39 чоловік - ввесь турклуб.
Ціль виїзду - тренування техніки.
Маршрут: с.Богдан - котел Попа Івана Мармароського - Піп Іван Мармароський - пол.Лисича - с.Ділове.
Виїзд вдався на всі 100%, та ні на всі 1000%.
Покатушка в кузові ЗІЛа 30+ людей. Коли лунали команди:" Гілля","Пригнись".
Чудо - монстр.
Шпроти в кузові.
ЗІЛ - машина-звір, а водій - Шумахер. Через річку, дерево, по грязюці, по льоду. Емоційна пригода з хвилюванням, щоб ніхто не вивалився за борт кузова.
Можна відкривати новий напрям в Карпатському туризмі - покатушки на всюдиході.
Заїхавши трішки далі погранзастави у нас почався справжній похід, перші броди, підйоми, сніжники, мінеральні джерела, грязючка....все, що душа побажає.
Переправа через річку.
Дорога підйому в котел ПІМу.
Лісова стежка, що вабить своєю красотою, В таких місцях мені здається, що я в казці.
Продовження дороги.
Все-таки по снігу ходити в походи класно, йдеш, топчеш сніг і все, не потрібно шукати стежинок.
Виїзд планувався технічним, то ми решту днів реалізували техніку.
Я і Артем ходили останні з станцій) Я вперше в похідних умовах ходила на льодорубному хресті, такі цікаві відчуття, коли на тобі відповідальність і коли тобі не хочеться лізти знову на верх і все переробляти.
Міша спускається)
Місце спуску з гребня.
Дюльфер.
"Куди ми йдемо з П'ятачком."
Відпрацьовуємо техніку ходіння в зв'язках.
Тьома йде виконувати місію - завішувати мотузку.
Льоша бореться з сніжним карнизом і перемагає його.
Засніжена вершинка Попа Івана.
Я борюсь з гребнем.
Саньок і Артем охороняють станцію на снігу.
Ура! Ми вийшли на хребет=)
За ввесь період ми на хребет вийшли 3 рази.
По виїзду. Це було круто і незабутньо. Коли йдеш по гребінцю, піднімаєш ногу, щоб зробити крок і тут тебе хилить в бік, здуває вітром. Прийшлось лізти рачки.
А ще, чим мені подаються такі виїзди на декілька днів в гори, а тим, що ти встигаєш від всього відпочити, просто прожити ці години по-іншому. А ще, особливо 8 Березня в горах...ммм...відчуваєш себе принцесою зі спражніми принцами. Хлопці, просто умнічки!
4-та ранку не поміха радіти прекресному)
Висновки: це перший мій технічний виїзд зовсім з іншою командою, з командою крутих чуваків, з якими була мрія сходити в похід. Технічна робота, яку ти не виконував в горах, а тільки на тренуваннях. Ночівля в сніжній печері! і Неперевершений світанок.
Ще ми тестили їжу від IDLO. Дороговастінько але нормально)
І найголовніше, це був один із крутих виїздів в моєму життя. |