Взяття Говерли і Петроса на травневих.

Вибрались ми в похід на 1-3 травня. За декілька днів до визначених дат випадає сніжок, учасники в паніці, хтось відмовляється, а хтось додається і того, нас в похід вирушає 15 учасників і 2 інструктора. 

Група попалась просто бомбезна! 

Збір був у нас на жд в Ів-Фр. Так вийшло, що більшість учасників приїхало раніше, чим я з Дімою (Діма - це другий інструктор). І не ми зустріли учасників, а учасники нас.  Йдемо такі з пакетами, підбігає один з учасників запитує чи мене звати Марина, забирає пакет (не просто пакет, а з їжею, знає, що брати!).

Зустрілись, познайомились, от тільки забули речі в камері схову залишити і ходили з ними всі аж 3 дні. 

І нас чекає автобус, пора в дорогу, на Козьмещик. 

Так, як похід випав у нас на Пасху, були проблеми з автобус, вихідний і все таке. Замовляли автобус через баригу Романа +380960777716, знайшов нам автобус -  водій Віктор +380996273080. Роману потрібно було скинути предоплату на карту привата. Все було добре, домовлялась я з Романом, щоб довести нас аж до Козьмещика, АЛЕ водій нас підвіз  тільки на середину шляху між КПП і Козьмещиком, сказав, що далі брудно, не хоче вибивати машину, доплачуйте. Але, можливо, воно й на краще, що довезли тільки до цього місця. Там є альтанка, питна вода,  ми щоб не втрачати можливості -  пообідали.  І вирушили в дорогу!

Група виходить на маршрут.

Погода радувала і дозволяла йти насолоджуючись карпатськими краєвидами.  Засмучують тільки краєвиди вирубок =( Аж плакати хочеться. 

А ще, у нас в групі не було вегетаріанців! Так дивно, не звично, останній раз у мене було тільки в шкільних походах. 

Помісивши грязючку ми прийшли до Козьмещика.

Табір першої ночівлі. 

Гарне місце, річка, дрова, магазин - все поряд. Місцевих зовсім немає. І нам на наступний день потрібно було речі залишити в людей, щоб радіально збігати на Говерлу, а тут таке місце, що йти далеко не потрібно. 

А ще з цього місця видно Петрос -  заворожував учасників. 

На другий день у нас запланований радіальний штурм найвищої вершини України -  Говерли! 

Для більшості - це фішечка виїзду. 

Встали, поснідали і в дорогу!

Топаємо. 

Хочу сказати дякую тим, хто придумаю зелені рюкзаки. Надійний орієнтир. 

Говерла! 

Красота! Ще зовсім трішки залишилося.

Група на Говерлі. Ура!

Да на Говерлі нас застав вітер і маленький дощик, але це не заважало нам бути щасливими! Та прийняти бойовий настрій на наступний день взяти Петрос.

.

Готовність Олега зашкалює! 

І да-да, то справжній плакат, який він взяв з собою в похід.
 Ще була червоний пацюк, але його фоточок я не знайшла =(

Спуск і підйом на Говерлу по часу у нас зайняв  7 годин. Мене це тільки насторожувало, так як на Петрос підйом тяжчий і довший, а нам о 17 потрібно було в Франківську. ( в однієї учасниці був квиток додому на 17-30, а в решти після 21 години) Ми починаємо думати, щоб поміняти квитки, але так зв'язку на місці ночівлі у нас не було, ми не знали чи поміняли квиток чи ні. 

Спустившись в Козьмещик ми взяли рюкзаки і пішли в сторону Петроса,  щоб встигнути на потяг. Більшості часників не зрозуміло чому ми не можемо ночувати там сама і навіщо потрібно йти з рюкзаками кудись +  всі вже втомлені. Стали на ночівлю біля перших будиночків пастухів. (це десь 1 перехід від Козьмещика). 

Поставивши табір, дехто скупнувся в річці, повечеряли і оголошено план взяття Петроса. 

Підйом інструкторів о 5-00, учасники - о 5-30 і о 6-00 - вихід. Табір ми не збирали і четверо дівчаток вирішило не підніматись на вершину.  І о 12-00 ми мали вже повернутись в табір, дівчатка в таборі мали приготувати нам обід. А ми взявши з собою фітнес-батончики (гарна штука заміни карманки) і "вершинну" шоколадку вирушили на штурм вершини. У нас було ще дві рації, одну залиши дівчатам в таборі, а іншу - взяли з собою. 

Скажу одне, група була налаштована цілеспрямовано. З місця ночівлі за вершину піднялись на 2 год 45 хв з привалами. + під час підйому ми дізнались, що поміняли квитки на потяг і нам можна нікуди не спішити, що є дуже добре.  І можна нафоткатися!

Група на вершині Петроса.

А от на Петрсі нас здувало! Хоча і небо було трішки голубим. Вітер був просто неймовірно сильний.  Таке відчуття, що от якщо "лягти" по порив вітру, будеш як пташка у небі. 

Їмо вершинну шоколадку, зустрічаємось ще одного туриста з Києва, що самостійно подорожує. 

На фоні Говерли.

Чорногірський хребтик з підніжжя Петроса.

Спуслись в табір о 11-45. Щасливі. Поїли, склались, помили голови...ммм...красота. І спокійно вирішили в дорогу додому, залишивши Діму в лісі, так як він знову йде в похід. 

Учасники - друзі, велике Вам дякую за такий афігєнський похід! За прекрасні вихідні. Ви - просто всі умнічки. Таких людей і хочеться водити в походи. До зустрічі на нових маршрутах. 

Ваші інструктори, Марина і Діма. 

КлубТуристів Кулуар

Автор фото - Вдовинець Діма.