четвер, 8 вересня 2016 р.

Весняні Мармароси або коли твоя дупця шукає пригод.

Все дуже просто.  На сезон 2016 року я не планувала ніяких глобальних планів, але одного одного дня все змінилось...всі карти відкривати поки не буду.
І от ми похідною командною вибрались в Карпати. 4 дні вихідних - гріх не вибратись. Щоб ви розуміли було нас близько 39 чоловік -  ввесь турклуб.
Ціль виїзду - тренування техніки.
Маршрут: с.Богдан -  котел Попа Івана Мармароського - Піп Іван Мармароський - пол.Лисича - с.Ділове.
Виїзд вдався на всі 100%, та ні на всі 1000%.
Покатушка в кузові ЗІЛа 30+ людей. Коли лунали команди:" Гілля","Пригнись".
Чудо - монстр. 


Шпроти в кузові. 

ЗІЛ - машина-звір, а водій - Шумахер.  Через річку, дерево, по грязюці, по льоду. Емоційна пригода з хвилюванням, щоб ніхто не вивалився за борт кузова. 
Можна відкривати новий напрям в Карпатському туризмі -  покатушки на всюдиході.
Заїхавши трішки далі погранзастави у нас почався справжній похід, перші броди, підйоми, сніжники, мінеральні джерела, грязючка....все, що душа побажає.
Переправа через річку. 


Дорога підйому в котел ПІМу.
Лісова стежка, що вабить своєю красотою, В таких місцях мені здається, що я в казці. 

Продовження дороги. 

Все-таки по снігу ходити в походи класно, йдеш, топчеш сніг і все, не потрібно шукати стежинок. 

Виїзд планувався технічним, то ми решту днів реалізували техніку. 
Я і Артем ходили останні з станцій) Я вперше в похідних умовах ходила на льодорубному хресті, такі цікаві відчуття, коли на тобі відповідальність і коли тобі не хочеться лізти знову на верх і все переробляти. 

Міша спускається) 

Місце спуску з гребня.


Дюльфер. 

"Куди ми йдемо з П'ятачком."

Відпрацьовуємо техніку ходіння в зв'язках. 

Тьома йде виконувати місію -  завішувати мотузку. 

Льоша бореться з сніжним карнизом і перемагає його.

Засніжена вершинка Попа Івана. 

Я борюсь з гребнем.

Саньок і Артем охороняють станцію на снігу. 

Ура! Ми вийшли на хребет=) 
За ввесь період  ми на хребет вийшли 3 рази. 
По виїзду. Це було круто і незабутньо. Коли йдеш по гребінцю, піднімаєш ногу, щоб зробити крок і тут тебе хилить в бік, здуває вітром. Прийшлось лізти рачки. 
А ще, чим мені подаються такі виїзди  на декілька днів в гори, а тим, що  ти встигаєш від всього відпочити, просто прожити ці години по-іншому.  А ще,  особливо 8 Березня в горах...ммм...відчуваєш себе принцесою зі спражніми принцами. Хлопці, просто умнічки! 
4-та ранку не поміха радіти прекресному)
Висновки:  це перший мій технічний виїзд зовсім з іншою командою, з командою крутих чуваків, з якими була мрія сходити в похід. Технічна робота, яку ти не виконував в горах, а  тільки на тренуваннях. Ночівля в сніжній печері! і Неперевершений світанок


Ще ми тестили їжу від  IDLO. Дороговастінько але нормально) 



 І найголовніше, це був один із крутих виїздів в моєму життя.



Немає коментарів:

Дописати коментар